Про кривавий большевицький терор

Не проростає з черепів забуття

Цей будинок у Яблунові збудовано у 1912 році. Він один з найкращих у селищі. Високі кімнати, добротні підвали, гарно припасовані вікна. Не випадково впала вілла в око новій владі, яка розмістила тут енкавеесівську команду.

Тут допитували, ломлячи у дверях пальці. Тут катували, вибиваючи у людей, розчавлених нелюдським болем, зізнання. Тут пахло солодкаво-нудним людським потом, перемішаним з кров’ю. Звідси не поверталися…

Але найстрашніша таємниця береглася в підвалах. Тут лунали постріли. Сірі стіни, які ніхто не штукатурив (бо навіщо?), подзьобані кулями. Надщерблений бетон зяє вибоїнами на висоті людського зросту: кулі, як правило, йшли в скроню чи в потилицю, про що свідчать відкопані черепи з дірочками навиліт. Стріляли влучно, мішень же впритул. Жертви глухо осідали на бетон, але муки не закінчувалися. Потім чимось важким розбивали обличчя. Багато є таких знівечених черепів, що були колись людськими головами. Коли ж втома нарешті долала, жертви волокли під берег, а декого — в криниці.

Ні, ніхто не закривав їм очі червоною китайкою. Ніхто навіть хреста не закопував у головах… Декого викрадали опівночі аби поховати, але не всіх, бо під ризик йшли родичі. Вілла у Яблунові пережила і набачилась і сліз, і прокльонів, і ридань, начулася останніх молитов і нелюдської зловтіхи…

…14 серпня цього року на місці розкопок жертв комуністичного терору традиційно (щорічно) відбулася панахида. її відправив священик Яблунівської парафії отець Дмитро Погорілий. Перед присутніми виступили перший заступник голови Косівської РДА В.Ропар, колишній голова Коломийського «Меморіалу», Коломийський міський голова Б.Юращук, член Космацького осередку Косівської станиці Братства ОУН-УПА О.Кушнірчук.

Після панахиди також   виступили чоловічий народний аматорський ансамбль «Дзвони Карпат» під орудою М.Струка, жіночий гурт «Березунки», керівником якого є Анна Малкович. Колектив за своє двадцятиріччя брав участь у багатьох патріотичних заходах на наших теренах. В репертуарі гурту партизанські пісні часів УПА, які складено в Березові.

На панахиді «Березунки» співали «Думу про сотенного Мороза», автор сестріниць сотенного, стрілець Берегівської сотні — Василь Перцович, пісню про «Хитрого», пісню про сотенного Гамалію, чотирьох березівських партизанів «Грізного», «Стародуба», «Ганжу», «Зірку», які героїчно загинули за волю України і з якими загинула дружина партизана «Карпа» (М. Симчича) Марія. Згодом загинув і «Карпо», а троє діточок залишилися сиротами. У жалобному заході взяли участь селищний голова З.Томащук, заступник голови Косівської районної ради Д.Бойчук, депутат районної ради В.Цимбалюк, голова Косівської організації КУНу М.Цьок та його побратим І.Мартинюк, вчителі та дирекція Яблунівської ЗОНІ І-ІІІ ступенів, музичної школи та Будинку культури. Щирі вітання Яблунівській громаді і всім учасникам панахиди передав отець Василь Іроденко, який під час розкопок провів багато панахид, своїм прикладом і жертовністю закликав нас бути відважними і сміливими в ім’я процвітання України. Велика подяка за участь і підготовку цього заходу осередкам Союзу українок Яблунова під керівництвом директора центру дитячої творчості Галини Ганзій, організації інвалідів Яблунова (керівник Ольга Сіреджук), ветерану медицини Галині Кармазіній, членам Союзу українок Ганні Боднар, Юлії Геник, Ганні Капчук, Марії Григорчак, Галині Царьовій, підприємцям Яблунова, які завжди допомагають, — Василеві Боєчку, Марії Никорович, Галині Драгомирецькій, Наталі!’ Драгомирецькій, Руслану Ґулею, дирекції магазину «Наталія», депутату районної ради, директору центру зайнятості Василеві Цимбалюку, а також всім небайдужим українцям. Хай береже всіх вас Бог!

Слава Україні!

Лідія Безпалова.

«Гуцульський край», №34, 22.08.2014 року