«Не вмре повік святе твоє ім’я»

Тарас Шевченко для України став національним кодом, її Голгофою, волею. Він розіп’ятий був за свою Вітчизну і воскрес для неї. Його твори від початку і до кінця пройняті вогнем найсильнішого поетового почуття — любові до України.

9 березня осередок Союзу українок Яблунова спільно з працівниками Будинку культури, ЦДТ провели літературно-музичну театралізовану постановку «О, Тарасе — великий пророче» для працівників Яблунівської районної лікарні.

Режисером дійства була Г.Кармазіна, музичне оформлення — М.Бойчук, мультимедійна презентація — Р.Граблюк. Вокальні групи Будинку культури, союзянки продемонстрували велику роботу у підготовці свята. Тішуся, що в нас є талановита, обдарована молодь, яка з прекрасною акторською майстерністю провела нас стежками Тарасового життя, відобразила тяжку жіночу долю. Це образи Катерини (М.Стефанко), Сови (С.Галяк), Тополі (З.Мельник), Варвари (Л.Боєчко). Образ Тараса Шевченка втілив молодий творчий юнак В.Михайлюк, який не тільки чудово декламував поезії, але й прекрасно виконав пісні на його твори.

Слова Шевченка залишаються актуальними і сьогодні. Адже боротьба продовжується. З уст В. Михайлюка (Шевченко) звучить вірш «Кавказ», і перед глядачами з’являються кадри з Майдану: С. Нігоян продовжує читати: «Борітеся — поборете, вам Бог помагає».

Україна стане вільною тоді, коли Чернеча гора стане Голгофою, коли шлях до неї — дорогою очищення від бруду і скверни, коли в душі кожного відгукнуться слова Шевченка, його благання: «Обнімітесь, брати любі, молю вас, благаю».

Г. Ганзій,
голова осередку Союзу українок с-ща Яблунова.

«Гуцульський край», №11, 16.03.2018 року