Я запитувала нашого вчителя Андрія Івановича, чому ми живемо в інтернаті, і він сказав, що тепер замість тата у нас Україна, але сиріт є багато, тому ми всі разом і живемо у дитячих будинках. А щоб такі школи як наша існували, в Україні створена податкова система, дякуючи якій ми маємо дім, хліб і книжки.

Наші вчителі не варять сталь і не роблять машини, щоб потім їх продати й отримати гроші – вони нас вчать української мови, математики, географії, а ще просто жити і бути громадянами. І в цьому їм допомагає Україна і ті люди, які стоять на сторожі її щоденного життя – податкові інспектори. Держава запровадила податки і ті люди, що працюють, частину своїх грошей віддають їй через державну податкову інспекцію. А Україна, як добра мати, піклується про таких діток як ми і про всіх інших людей, які не в змозі працювати. За це їм велике спасибі від нас усіх.

Твір-роздум учениці Ябунівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат Майко Сніжани