У неділю 18 грудня вони запросили вихованців Яблунівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату до церкви на спільну молитву. А отець Дмитро крім побажань здоров’я, щастя й доброї долі,  розповів присутнім про історію свята, життя священика Миколая та благословив усіх дітей. І треба було бачити, як світилися очі у маленьких діток, які разом підспівували багатолітню уже відому пісню «Ой, хто-хто Миколая любить», як дітки щиро молилися, і кожна дитяча душечка просила про щось сокровенне своє. Після закінчення  всі діти отримали  цікаві подарунки.

Ось так минув цей день для вихованців інтернату. І хочеться сподіватися, що окрім подарунка, вони понесли з собою і віру в те, що все буде добре, а мрії, хоча б маленькі, обов’язково здійсняться, адже поруч – добрі люди…

Заступник директора з виховної роботи Кур’янська І.Р.

Тож, саме з нагоди такого світлого свята керівництво районної податкової інспекції черговий раз приділило увагу діткам Яблунівської спеціальної школи-інтернату.

Начальник податкової інспекції Косівського району, Мельниченко О.М. та перший заступник нчальника податкової інспекції Крицкалюк К.М. широ вітали дітей . Вони вже кілька років поспіль організовують подарунки для вихованців школи. Це одяг, взуття, солодощі та кошти на рахунок школи, для придбання необхідних речей дітям.

Щирими посмішками та своїми талантами віддячили вихованці школи благодійникам — співвали, танцювали, вірші розказували. Готувалися довго і ретельно, – зізнаються діти, – і радіють гостям, яких так нетерпляче чекають завжди.

Отож, від імені всіх дітей , хочеться подякувати всім хто підготував подарунки і таким чином знову допоміг святому Миколаю здійснити дитячі мрії та підтримати віру у чудо.

Бажаємо, щоб на вашому шляху зустрічалися тільки добрі люди, такі яким був Святий Миколай! Хай не минає вас ласка Господня і людська доброта!

Заступник директора з виховної роботи
Кур’янська І.Р.

Учні 8-б класу розповідали про страшну трагедію в історії нашої держави: «Сонце сходило і заходило, не співали травневими ночами в гаях солов’ї, не гули у садах хрущі, не співали по селах пісень, бо не було кому — крізь панувала смерть».

У підсумку звернулися із словами:

— Тож пом’янімо сьогодні, хоч із запізненням у кількох довгих десятиліть, великомучеників нашої історії. Пом’янімо і знайдемо в собі сили пройти за ними їхньою хресною дорогою до Голгофи голодної смерті. Не їм це потрібно, а нам. Все, що вони могли сказати світові, вони вже сказали. Тепер наша черга…

Заступник директора з виховної
роботи Кур’янська І.Р.

Гра починається. Запитання — одне цікавіше за друге. Підбирали їх за темою з історії професій.

Грають уже не тільки діти. Сяють очі і в педагогів… Кожен намагається бодай для себе вгадати відповідь. А в перерві між турами гри виступають діти – Павлюк Володимир, юні танцівники. Вони  танцюють, співають, і  як прекрасно! Недарма ж саме танцювальний колектив  цієї школи «Яблуневий цвіт» отримав третю премію ІV Міжнародного  благодійного фестивалю  дитячої творчості «Назустріч мрії».

Взагалі перемог у дітей цієї школи чимало. Навчається тут 130 учнів. І кожна дитина — справжнє відкриття. Та й не може бути інакше. Педагоги вкладають у дитячі душі стільки любові. Недавно  Сніжанка Майко стала лауреатом  премії імені  Анатолія Москаленка за внесок  у розвиток журналістики. Тоді членів журі вразив її твір  «Замість тата у нас Україна». Директор школи  Наталія Юріївна Фіцич про кожну дитину може розповідати годинами.

Усі учасники гри, крім нових знань про професії, отримали дуже гарні  призи. Приватні підприємці Ігор та Марія Кошаки  з міста Косова зробили чудовий подарунок для Христинки Водянчук – новенький мобільний телефон. Працівники центру зайнятості роздали дітям  ласощі. А ще подарували настрій: святковий, сонячний…  І переконали дітей, що радість живе  в кожному з нас. І не треба її шукати за сімома морями. Якщо ви хочете бути щасливими, то незважаючи ні на що, — будете щасливими. Бо скільки на світі прикладів, коли саме діти, від котрих, здавалося б, щастя відвернулося, батьки  покинули,  кидають виклик долі і стають відомими на весь світ. Спортсмени, вчені, науковці… Недарма саме дівчинка цієї школи написала такого теплого і такого щирого вірша: «Малі до щастя  дверці. Захоплення та неба, гармонії у серці – нічого більш не треба…».

Ольга АНТОНЕНКО.

Як уроки пролетіли роки
І в десяте вже відцвіли сади.
Будем брати у життя уроки,
Бо життя – учитель назавжди

З сльозами на очах, з радісними побажаннями долі і вміння влаштувати своє самостійне життя, в тремтливих кроках прощального вальсу на шкільній лінійці, випускаємо з «гніздечка» нашої школи вихованців, у яких «зміцнілі крила, щоб літати», вони виросли. Але тремтить душа , бо з досвіду,часто випускники приходять за порадою, за ласкою і просто теплим словом, розумінням, якого так бракує у швидкому, сучасному світі і стилі життя. Їх часто не розуміють, принижують, підкреслюють вади розумового розвитку.

Пролунав останній дзвінок і мої вихованці, мої найлюбиміші учні школи, адже була 5 років їх класним керівником і просто другом, покинуть стіни школи. На даному етапі роботи – це дуже складне і болюче питання. Юра та Іванка сироти, Христя позбавлена батьківських прав, у Володі ще крім нього 11 братів і сестер і т.д., і хоча життя складне, я впевнена вони готові до всього, а найголовніше отримали ремесло: дівчата – шиють, хлопці знають столярну справу. Бо як казав К. Ушинський: «Необхідно збудити думку дитини до ремесла. Таким чином, у праці зростатиме душа, і людина стане майстром своєї справи».

Подяку тому дзвонику востаннє,
Що він гукав і кликав всіх  до знань,
Подякуй, учень, вчителям і рідним,
Батькам, адже боролись за цей вальс.

І.Р. Кур’янська

Вихованці нашої школи урочисто привітали всіх матерів з величним святом і підготували святковий концерт. Піснями, віршами і танцями нагороджували діти своїх дорогих матусів.

На завершення свята учні вітала всіх жінок такими словами: «Схиляємо низенько свої голови і висловлюємо щире синівське „Спаси Вас Бог” перед образом Вашим, біловолосі наші бабусі і матері, перед терпінням і печаллю за синами і чоловіками, братами і сестрами».

Адже, саме в цей час проходив завершальний акорд IV Міжнародний Фестиваль дитячої творчості «Назустріч мрії». Зіркове журі протягом року обрало 324 фіналісти у номінаціях вокал, хореографія та оригінальний жанр, серед яких був і танцювальний колектив «Яблуневий цвіт» нашого закладу та Володимир Павлюк.

По-перше, слід відмітити саму організацію перебування дітей в Києві. Це, насамперед, проживання в 4-зірковому готелі «Баккара», що знаходиться на Дніпрі, ранкові «швецькі» столи в ресторані готелю, обіди та вечері в найпрезентабільніших ресторанах м.Києва та відпочинкових комплексів Пущі Водиці, екскурсії комфортабельними автобусами по столиці.

5 грудня в конгрес-холі «Президент Готелю» відбувся святковий Гала-концерт, в якому взяли участь такі відомі артисти, як Ірина Білик, Євгенія Власова, Влад Дарвін, гурт «Пара Нормальних», київська школа-студія балету «Тодес» та фіналісти шоу «Україна має талант» Антон Каргатов та Олександр Тулінов. Відсвяткувати закриття фестивалю та привітати своїх маленьких друзів прийшли члени журі фестивалю — олімпійська чемпіонка Лілія Підкопаєва, керівник київської студії балету «Тодес» Андріс Капіньш, що також виступив режисером гала-концерту, керівник знаного «Цирку Кобзів» Микола Кобзов, хореограф Анна Клюшниченко та ведуча кулінар-шоу Даша Малахова.

Призи й подарунки від фестивалю у вигляді зимових курток, шапок, спортивних костюмів, рюкзаків, м’яких іграшок, канцтоварів, засобів гігієни отримали усі учасники фіналу – адже всі вони зробили такі відважні кроки назустріч власним мріям. Церемонія нагородження пройшла у незабутній аимосфері – сміх, щасливі сльози та слова щирої вдячності одне одному – адже не тільки діти здійснили свої мрії, але й дорослі, що мріяли подарувати світу кілька радісних дитячих посмішок.

Андрій Ливдар

Саме таке свято “Усміхніться, вчителю, Вас вітають учні!” відбулося в нашій школі, яке організувала і провела заступник директора з виховної роботи Кур’янська Ірина Романівна. Зі сцени лунали привітання для люблячих і справедливих, закоханих у свою справу вчителів.

Найцінніші подарунки від вихованців отримали директор школи Фіцич Н.Ю. – золоту медаль, за тверде директорське слово та заступник директора з навчально-виховної роботи Томин М.М. – срібну медаль, за вагомий внесок у навчально-виховний процес.

Цікавим був виступ наймолодших жителів нашої школи – учнів 1-4 класів.

Вихованці старших класів дали урочисту обіцянку, вчитися і поводитися лише добре, щоб вчителі і вихователі завжди перебували у доброму гуморі.

Щирі слова подяки лунали для шановних гостей-ветеранів педагогічної праці, хоч і на заслуженому відпочинку, але душею з колективом і учнями нашої школи.

Вихователі школи побажали колегам учительської долі (Слюсарчук Н.М.), щирої блакитної надії на краще (Мельник Н.М.), любові неземної
(Андрусяк В.Д.) та багато побажань і сердечних вітань.

На завершення свята присутні здали тести для вчителів на почуття гумору напам’ять і сфотографувалися на загальну фотографію.

І. Р. Кур’янська